<?xml version="1.0" encoding="windows-1251"?>
<rss version="2.0" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<channel>
<title>IOM - Новини</title>
<managingEditor>pr@stoptrafficking.org</managingEditor>
<webMaster>pr@stoptrafficking.org</webMaster>
<image>
<url>/img/rss_logo.gif</url><width>128</width><height>15</height>
<title>IOM</title>
<link>http://stoptrafficking.org/</link>
</image>

<link>http://stoptrafficking.org/</link>
<description>IOM</description><language>ua-ua</language><item>
<title>У Луганській області фермер шість років тримав у рабстві 11 людей</title>
<link>http://www.korrespondent.net/ukraine/events/1348761/print</link>
<description><![CDATA[
У Луганській області порушено кримінальну справу проти фермера, який  шість років тримав у рабстві 11 осіб, які працювали на нього.
Як повідомили у відділі зі зв&rsquo;язків з громадськістю ГУМВС у Луганській області, кримінальну справу порушено за статтею 149 КК України (торгівля людьми або незаконна угода щодо людини). Як з&rsquo;ясували правоохоронці, в одному з селищ в області на місцевого фермера і його двох синів останні майже 6 років працювали 11 працівників, з якими господарі за важкі сільськогосподарські роботи розраховувалися не грошима, а продуктами і дахом над головою.
Власники безкоштовної робочої сили забирали документи у працівників, які під моральним і фізичним тиском не могли залишити межі даного фермерського господарства.
"Кожному новоприбулому новачкові давалася кличка, немов тварині. Якщо хтось з працівників не був згоден з умовами утримання, або погано працював, він отримував жорстоке покарання, аж до побиття. Облік роботи і контроль за її якістю господар довірив наймолодшому та найбільш справному зі своїх рабів і дав йому кличку "Начальник". А покарання винних в "концтаборі" було покладено на 40-річного наглядача на прізвисько "Мостодон". Причому накази бити недбайливих рабів він отримував безпосередньо від фермера-рабовласника та його синів ", &ndash; сказано в повідомленні.
Серед покарань було й таке, коли всі раби роздягалися догола і бігли кілька кіл навколо ангару.
Люди працювали за їжу, на фермі проживали в вагончиках і не дотримувалися особистої гігієни. Серед них були дві жінки 56 і 60 років. Одна готувала для працівників їжу, інша пасла череду овець. Чоловіки працювали на полі трактористами, випасали і доглядали за худобою. В осінню пору вони виганяли з лісу, що належить фермеру, грибників.
"Про весь цей середньовічний жаху абсолютно випадково дізнався мешканець міста Антрацита, пенсіонер МВС, який перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні місцевої лікарні. У палату до колишнього співробітника органів внутрішніх справ помістили хворого, який скаржився на оніміння ноги і страшні болі в суглобах. Ночами сусід не спав, стогнав від болю. У розмові з ним пенсіонер МВС поцікавився, де ж у 39 років молодий чоловік примудрився так сильно підірвати своє здоров&rsquo;я. І чоловік не витримав і розповів, що скоїв утечу з рабства", &ndash; прокоментував полковник міліції Олег Григор&rsquo;єв.
Правоохоронці викрили фермера-рабовласника завдяки заяві чоловіка, який виписався з лікарні. Умовив його подати заяву в міліцію пенсіонер МВС. Раніше, 13 квітня повідомлялося, що працівники відділу боротьби зі злочинами, пов&rsquo;язаними з торгівлею людьми та кіберзлочинністю УМВС Полтавської області  викрили групу зловмисників, які, агітуючи людей на "законний і високооплачуваний" заробіток, вивозили їх в інші області України, де перетворювали на рабів.
]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Friday, 11 May 2012 00:00:00 EEST</pubDate>
</item>
<item>
<title>Невловимі рабовласники: чому організатори торгівлі людьми залишаються безкарними</title>
<link>http://tyzhden.ua/Society/47967</link>
<description><![CDATA[Управління по боротьбі з організованою злочинністю відзвітувало про   черговий успіх: його працівники ліквідували в Київській області серйозне   угруповання, що спеціалізувалося на торгівлі людьми. Наразі достеменно   відомо, що зловмисники продали в закордонні борделі щонайменше 40 жінок. Щороку українські правоохоронці порушують близько   50 кримінальних справ за фактом торгівлі людьми з метою сексуальної   експлуатації за кордоном. У більшості випадків справи доходять до суду і   винні дістають реальні терміни ув&rsquo;язнення. Та скільком работоргівцям   вдалося уникнути уваги міліції та спецслужб&nbsp;&ndash; невідомо. Проблема ще й у   тому, що часто головні організатори &laquo;експорту&raquo; наших жінок перебувають   поза юрисдикцією вітчизняної Феміди. Тож здебільшого карають   вербувальників і перевізників, а справжні боси лишаються в тіні.
Невстановлені особи
Торік набрав законної сили вирок громадянинові ФРН Андрюсу Мікуленісу   та його львівській спільниці Ользі Рєзніковій. Їх засудили за повторне   вчинення спроби втягнення українок у проституцію в німецьких борделях.   За версією обвинувачення, Мікуленіс шукав по той бік кордону нічні   клуби, де дівчата мали продавати своє тіло. Офіційно працюючи   бізнес-консультантом, він не раз бував у нашій країні. Та крім справ   легальних ще й особисто зустрічався з жінками й пропонував працювати   повіями. У цьому йому активно допомагала Ольга Рєзнікова.


Мікуленіс дістав чотири роки ув&rsquo;язнення. Стільки само, щоправда умовно, дали Ользі. Тобто засуджено безпосередніх виконавців,   а не організаторів чи керівників схем. В Україні у схемі Мікуленіса   важливу функцію виконував такий собі Ганс Маєр. Він розгорнув широку   рекламну кампанію в інтернеті. &laquo;Запрошується приваблива   незакомплексована дівчина для роботи в престижному клубі Німеччини.   Висока оплата, &ndash; оголошення такого змісту дублювалися на сайтах   знайомств та різноманітних форумах. &ndash; Якщо пропозиція цікавить, із вами   може зустрітися мій партнер по бізнесу&raquo;. Тим партнером був Андрюс   Мікуленіс. Коли жінка погоджувалася, щоб потрапити до Європи, отримувала   запрошення з Литви від іншого фігуранта справи Павеласа Латишеваса.
Останній укладав трудові договори про працевлаштування українок   танцівницями та масажистками. Дівчата підписували їх із двома фірмами.   Перша &ndash; Kristall, власник Павелас Латишевас. У договорах зазначена і   юридична адреса: Литва, м.&nbsp;Вільнюс, вул. Тускулену, 44-9. Друга&nbsp;&ndash; ЗАТ   Cananga Personal Services (Литва, м. Варєна, вул. 16-го Васарьо, 7),   засновник той самий. У запрошенні на ім&rsquo;я киянки М. вказана й адреса   Павеласа: Литва, м. Вільнюс, вул. Lenktoji, 30-6, а також номер його   литовського паспорта (2213162) і дата народження (8 лютого 1978 року).   Він проходив у кримінальній справі як не встановлена слідством особа.   Українські правоохоронці надіслали кілька звернень до Інтерполу та   компетентних органів Литовської Республіки, але відчутної допомоги від   колег не дістали.
Операм бракує грошей
Правоохоронці визнають, що встановити всі ланки міжнародної торгівлі людьми їм украй важко. На умовах анонімності з нами зустрівся міліціонер, який   має чималий досвід у таких справах. Він переконаний, що проблемами в   розкритті таких злочинів завдячуємо законодавству: оперативні заходи та   слідчі дії за кордоном проводити заборонено, співпрацювати з тамтешніми   правоохоронцями зазвичай складно, а багаторівнева схема погоджень на   міжнародні доручення призводить до того, що отримання інформації про   іноземних фігурантів справи відбувається вкрай повільно. Крім того,   обмаль грошей на відрядження за кордон чи на переклади   запитів-відповідей.
&laquo;Приміром, потерпілі жінки вказують на кількох сутенерів у Чехії, &ndash;   розповідає міліціонер. &ndash; Є фотографії, відоме місце проживання. Ну   приїхав я до Праги. Відбирати свідчення мені можна лише на території   українського консульства. Але чеські правоохоронці так і не спромоглися   привезти підозрюваних&raquo;.
&laquo;Щодо відряджень, &ndash; продовжує він, &ndash; думаєте, завжди в обласному   управлінні є на це кошти? У Львові відомі випадки, коли слухалася справа   по Чехії і суд двічі давав письмові доручення на проведення там слідчих   дій. Але вони не виконувалися &ndash; не було грошей на закордонні поїздки&raquo;.
Міліціонерам залишається писати Інтерполу та місцевим правоохоронцям.   Мовляв, допитайте таких-то людей, встановіть такі-то обставини. &laquo;Але   особи, що виконуватимуть це доручення, не знають усіх обставин справи, &ndash;   каже співрозмовник Тижня. &ndash; Те, що ми   просимо, зазвичай виконується формально: які напишемо запитання, ті   місцеві поліцейські й ставлять підозрюваним. Але ж специфіка полягає в   тому, що в процесі розмови дізнаєшся додаткову інформацію, знаходиш   зачіпки, з&rsquo;являються нові запитання&raquo;.
&nbsp;
&nbsp;
Навіть процедура&nbsp;встановлення даних про іноземців через українське законодавство надто складна. Наприклад, міжнародне доручення має пройти кілька ланок   затвердження та погоджень: регіональний підрозділ &ndash; Міністерство   внутрішніх справ &ndash; Генеральна прокуратура. Аналогічно й відповідь. І на   кожній із ланок погоджень доручення можуть повернути назад слідчому із   зауваженнями. Тоді вся процедура починається спочатку. Результат &ndash;   відповіді на міжнародні доручення йдуть довго. А кримінальну справу   треба передавати до суду. Тому слідчі виділяють матеріали справи   стосовно підозрюваних за кордоном в окреме провадження. І &laquo;висять&raquo; такі   справи роками.
Недосяжні кіпріоти
Нещодавно у Львові судили Мар&rsquo;яну Коритич. Її визнано винною в торгівлі   людьми. Пані відправила в сексуальне рабство двох львів&rsquo;янок. Можливо, і   більше, довели обвинувачення лише щодо двох.
Адвокат однієї з потерпілих Теофіл Осадець розповідає, що подруг   зустріли в аеропорту самопроголошеної Турецької Республіки Північного   Кіпру. Далі в мікроавтобусі разом з іншими дівчатами повезли на   медогляд. Опісля подруги опинилися в нічному клубі за містом. Увечері   танцювали стриптиз, а після 23-ї їх змушували займатися проституцією.   Одночасно працювало до 15 жінок.
Львів&rsquo;янкам пояснили: за дорогу та працевлаштування вони винні по $5   тис. А потім за надуманими підставами накладали штрафи &ndash; штучно   збільшували борг. На виклик їх возили з постійною охороною. Одна із   дівчат психологічно не витримала: нервові зриви та психози. Їй купили   квиток і відправили назад в Україну. Однак попередили: розкажеш щось   правоохоронцям &ndash; і твою подругу знайдуть лише шматками.
Мар&rsquo;яну Коритич покарано. Але бордель, у який вона вербувала жінок, і далі працює, туди везуть нових полонянок.   Назва нічного клубу &ndash; &laquo;Сексі Леді&raquo;, він розміщений на виїзді із села   Геролаккос (Алейкой) неподалік Нікосії. Власник &ndash; Хаккі Бейаз. На Кіпрі з   вербувальниками контактує такий собі Тагір. Права рука Хаккі Бейаза &ndash;   Хакан Самерлі (Сурмелі). Він зустрічає дівчат в аеропорту, возить їх на   медогляди, бере в клієнтів гроші, накладає штрафи, б&rsquo;є.
Інтерпол повідомив: &laquo;Встановлено, що Хаккі Бейаз примушує українок до   проституції. Його звинувачують також у торгівлі наркотиками&raquo;. Та вдіяти   ніхто нічого не може &ndash; ні наші правоохоронці, ні міжнародні структури.   Чому? Інтерпол відповідає: &laquo;Згадана територія перебуває під контролем   турецьких військ&raquo;.
&nbsp;
Провина жертви
&laquo;У багатьох випадках кримінальні справи щодо сексуальної експлуатації   не порушуються взагалі або закриваються, не дійшовши до суду, &ndash; каже   Олена Кальбус, психолог Західноукраїнського центру &laquo;Жіночі перспективи&raquo;.   &ndash; Тому що потерпілі, зокрема, вкрай неохоче йдуть на контакт із   правоохоронцями. Жінки бояться розголосу, що факт зайняття проституцією   стане відомий загалу, рідним та близьким. Багато хто боїться помсти   бандитів&raquo;.
Злочинці постійно знаходять нові схеми. Кілька років тому дівчат за   кордон масово відправляли під виглядом студентських практик. Спудеїв із   коледжів, технікумів та ліцеїв, що вчилися на менеджерів з туризму чи   управлінців із готельного господарства, під час проходження практики   втягували в проституцію. Дедалі частіше торгівці людьми прикривають свою   діяльність шлюбними агенціями.
&laquo;Особи, які отримують прибутки від сексуальної експлуатації за   кордоном, володіють значними коштами й мають можливість найняти   досвідчених адвокатів, &ndash; підсумовує Олена Кальбус. &ndash; Ті легко   &laquo;розвалюють&raquo; кримінальні справи: чинять постійний психологічний тиск на   потерпілих. Мовляв, самі погодилися займатися проституцією. Адвокати   грають на почутті провини, яке притаманне більшості жертв сексуальної   експлуатації&raquo;.
Усі ланки в торгівлі людьми виявити складно ще й тому, що частішають випадки, коли навіть саме   вербування відбувається за кордоном. На це звертає увагу Ігор Гнат,   керівник благодійної організації &laquo;Регіональний Центр соціальної   адаптації&raquo;. Чоловік разом із однодумцями визволяє українок із   сексуального рабства.
&laquo;У Європі, на Близькому Сході, в Африці є наші дівчата, які ніколи не   йшли добровільно в проституцію, а заробляли гроші іншою працею:   покоївками, посудомийками, прибиральницями, доглядальницями стареньких, &ndash;   розповідає пан Ігор. &ndash; Вони потрапляють у тенета людей, які з   проституції мають шалені прибутки. У їхньому арсеналі безліч засобів   примусити жінку працювати в секс-індустрії: від класичних затягування в   борги і погроз до обману&raquo;.
&laquo;Інший різновид торгівлі людьми &ndash; продаж жінок збоченцям, &ndash; зазначає   Гнат. &ndash; Він нею побавиться, а далі долю жертви передбачити складно:   перепродасть, у карти програє або камінь на шию. В одній із європейських   країн ми визволили Світлану (ім&rsquo;я змінено) від рук ката. Той тримав   бранку на ланцюгу, знущався і все знімав на відео&hellip; Ми вдерлися в   будинок, знайшли прикуту полонянку. Але як садиста притягнути до   відповідальності? Ми ж потрапили в його помешкання незаконно &ndash; чекати   довше не могли, бо він готувався перевезти Світлану в інше місце. І   дарма що мали величезну сумку з відеокасетами записів знущань над   українкою &ndash; докази зібрані незаконним шляхом! Іти в місцеві   правоохоронні органи? Збоченець уник би покарання. Натомість мене самого   притягнули б до кримінальної відповідальності&raquo;.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Wednesday, 25 Apr 2012 00:00:00 EEST</pubDate>
</item>
<item>
<title>Уряд схвалив концепцію протидії торгівлі людьми до 2015 року</title>
<link>http://zik.ua/ua/news/2012/02/15/334250</link>
<description><![CDATA[Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням 15 лютого схвалив Концепцію Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року. Про це ЗІКу повідомили у прес-службі Міністерства соціальної політики.
Як повідомив перший заступник Міністра соціальної політики України Василь Надрага, проект акта було розроблено на виконання Указу Президента від 22 квітня 2011 року &laquo;Про Національний план з виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України&raquo; та на виконання Закону України &laquo;Про протидію торгівлі людьми&raquo;.
За словами Василя Надраги, у 2010 році, за даними органів внутрішніх справ, 277 осіб потерпіли від торгівлі людьми, у тому числі 41 дитина. За 8 місяців 2011 року повернуто в Україну 211 потерпілих, у тому числі 14 дітей.
З метою недопущення цих злочинів Концепцією передбачається подальше вдосконалення національного законодавства та підвищення професійного рівня персоналу державних органів, які займаються цією проблемою. Планується запровадити і постійний моніторинг злочинів та аналіз їх причин, що, на переконання Мінсоцполітики, надасть можливість попереджати ці злочини, а також координацію державних та правоохоронних органів з недопущення злочинів та підвищення ефективності інформаційно-роз&rsquo;яснювальної роботи. Особам, які постраждали від торгівлі людьми, надаватиметься допомога з реабілітації та відповідні соціальні послуги.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Wednesday, 15 Feb 2012 00:00:00 EET</pubDate>
</item>
<item>
<title>Верховна Рада ухвалила Закон "Про протидію торгівлі людьми"</title>
<link>http://health.unian.net/ukr/detail/224365</link>
<description><![CDATA[Верховна Рада України ухвалила Закон &laquo;Про протидію торгівлі людьми&raquo;.
Як передає кореспондент УНІАН, за даний документ проголосували 290 із 378 народних депутатів, зареєстрованих в сесійній залі.
У Законі &laquo;Про протидію торгівлі людьми&raquo; визначено основні напрями реалізації державної політики, спрямованої на протидію торгівлі людьми; повноваження органів виконавчої влади під час здійснення заходів з протидії торгівлі людьми; механізм запобігання торгівлі людьми, боротьби з нею, надання допомоги та захисту постраждалим особам.
Також закон визначає права постраждалих від торгівлі людьми осіб, які звернулися за допомогою; засади міжнародного співробітництва у сфері протидії торгівлі людьми.
Крім того, передбачено посилення відповідальності за правопорушення, пов`язані з торгівлею людьми.
Зокрема, закордонні дипломатичні установи України у разі необхідності забезпечують громадян України відповідними документами для повернення в Україну, надають необхідну консультаційну і правову допомогу та вживають необхідних заходів щодо їх повернення в Україну.
У разі відсутності у громадян України, які постраждали від торгівлі людьми, коштів для повернення в Україну, закордонні дипломатичні установи України сприяють поверненню їх в Україну.
Також визначена процедура репатріації іноземців та осіб без громадянства, які постраждали від торгівлі людьми.
В законі визначені спеціальні принципи протидії торгівлі дітьми. У разі виявлення в Україні дитини, яка постраждала від торгівлі дітьми та є іноземцем чи особою без громадянства, в установленому порядку приймається одне з таких рішень: повернення дитини до країни походження; залишення дитини в Україні.
Дитина, яка постраждала від торгівлі дітьми, підлягає залишенню в Україні у разі неможливості її повернення до країни походження та за наявності умов для інтеграції дитини в Україні в частині забезпечення її права на охорону здоров`я, освіту, соціальний захист.
При вирішенні питання про повернення або залишення дитини слід враховувати думку дитини, беручи до уваги вік, фізичний, інтелектуальний розвиток та інтереси дитини.
Дитина, яка постраждала від торгівлі дітьми, не повертається до країни походження, якщо є ознаки того, що таке повернення ставить під загрозу її безпеку та не відповідає її інтересам.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Tuesday, 20 Sep 2011 00:00:00 EEST</pubDate>
</item>
<item>
<title>Ніна Карпачова – Юрію Кучеру: "Головний пріоритет у нашій співпраці сьогодні – запобігання торгівлі людьми"</title>
<link>http://www.ombudsman.kiev.ua/pres/print/rel_10_07_20p.htm</link>
<description><![CDATA[Відбулася зустріч Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової з начальником Департаменту боротьби зі злочинами, пов&rsquo;язаними з торгівлею людьми, МВС України Юрієм Кучером.
Під час взаємозацікавленого діалогу новопризначений керівник служби повідомив про здійснювану реорганізацію Департаменту, якою передбачено структурні зміни цього важливого підрозділу міліції, а також визначення стратегії запобігання та боротьби з кіберзлочинністю, торгівлею людьми, зокрема жінками та дітьми. Сторони обмінялися інформацією та висловили готовність до  об&rsquo;єднання зусиль у запобіганні торгівлі людьми та протидії  злочинним угрупованням, які оманливим шляхом вивозять за кордон українських жінок, перетворюючи їх на секс-рабинь.  Як зазначив Юрій Кучер, МВС активно бореться з цими злочинами: тільки минулого року їх зареєстровано 290,  до відповідальності притягнуто &ndash; 130 осіб. Повернуто на Батьківщину 45 неповнолітніх потерпілих. За нинішні півроку зареєстровано 197 злочинів, пов&rsquo;язаних з торгівлею людьми.
Ніна Карпачова привітала  Юрія Кучера з тим, що в травні цього року співробітникам  Департаменту вдалося розкрити злочинне угруповання, яке займалося торгівлею "живим товаром", постачаючи українських дівчат у борделі Індонезії, замість обіцяної роботи в модельному бізнесі.
Під час зустрічі  співбесідники обговорили основні шляхи захисту прав людини &ndash; жертв торгівлі людьми, передусім &ndash; сприяння у створенні належних умов для повернення їх на Батьківщину, здійснення координації зв&rsquo;язків із недержавними організаціями, зокрема Міжнародною організацією міграції, під час вирішення питань реінтеграції жертв торгівлі людьми тощо.
Сторони також висловилися за відновлення діяльності Національної координаційної ради щодо запобігання торгівлі людьми при Уповноваженому з прав людини. Координаційна рада продовжить співпрацю з зацікавлениними відомствами щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми.
Співпраця передбачає підготовку відповідних змін до чинного законодавства, зокрема доповнень до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за використання високих технологій у транснаціональній злочинності.
Серед інших питань під час зустрічі обговорювалися деякі аспекти співпраці в галузі  міграції, причому акцентувалася увага як на захисті прав українських трудових мігрантів за кордоном, так і іноземних мігрантів  в Україні. Сторони погодилися, що для посилення ефективності у цій галузі потрібна політична воля для створення Державної міграційної служби з самостійним незалежним статусом та цивільної за своєю суттю.
Насамкінець керівник Департаменту боротьби зі злочинами, пов&rsquo;язаними з торгівлею людьми, МВС України Юрій Кучер висловив упевненість в активізації взаємодії Департаменту та Секретаріату Уповноваженого з прав людини. "Наша співпраця в боротьбі з торгівлею людьми має сприяти передусім запобіганню такому  злочинові та надійному захисту прав потерпілих", &ndash; наголосила при цьому Омбудсман Ніна Карпачова.
На фото прес-служби Уповноваженого з прав людини: під час зустрічі Омбудсмана Ніни Карпачової з начальником Департаменту боротьби зі злочинами, пов&rsquo;язаними з торгівлею людьми, МВС України Юрієм Кучером
Нина Карпачева &ndash; Юрию Кучеру: "Главный приоритет в нашем сотрудничестве сегодня &ndash; предотвращение торговли людьми"
Состоялась встреча Уполномоченного Верховной Рады Украины по правам человека Нины Карпачевой с начальником Департамента борьбы с преступлениями, связанными с торговлей людьми, МВД Украины Юрием Кучером.
В ходе взаимозаинтересованного диалога вновь назначенный руководитель службы сообщил об осуществляемой реорганизации Департамента, которой предусмотрены структурные изменения этого важного подразделения милиции, а также определении стратегии предупреждения и борьбы с киберпреступностью, торговлей людьми, в частности женщинами и детьми. Стороны обменялись информацией и выразили готовность к  объединению усилий в предотвращении торговли людьми и противодействию  преступным группировкам, которые обманным путем вывозят за границу украинских женщин, превращая их в секс-рабынь. Как отметил Юрий Кучер, МВД активно борется с этими преступлениями: только в прошлом году их было зарегистрировано 290,  к ответственности привлечено &ndash; 130 человек. Возвращено на Родину 45 несовершеннолетних пострадавших. За нынешние полгода зарегистрированы 197 преступлений, связанных с торговлей людьми.
Нина Карпачева поздравила  Юрия Кучера с тем, что в мае этого года сотрудникам  Департамента удалось раскрыть преступную группировку, которая занималась торговлей "живым товаром", поставляя украинских девушек в бордели Индонезии, вместо обещанной работы в модельном бизнесе.
В ходе встречи  собеседники обсудили  также основные пути защиты прав человека &ndash; жертв торговли людьми, прежде всего &ndash; содействие в создании надлежащих условий для возвращения их на Родину, осуществление координации  связей с негосударственными организациями, в частности Международной организацией миграции, при решении вопросов реинтеграции жертв торговли людьми и тому подобное.
Стороны также пришли к выводу о необходимости возобновления деятельности Национального координационного совета по предотвращению торговли людьми при Уполномоченном по правам человека.  Координационный Совет продолжит сотрудничество с заинтересованными ведомствами  по  предупреждению и борьбе с торговлей людьми.
Сотрудничество предполагает подготовку соответствующих изменений в действующее законодательство, в частности дополнений в Уголовный кодекс Украины по усилению ответственности за использование высоких технологий  в транснациональной преступности.
Среди других вопросов на  встрече обсуждались некоторые аспекты сотрудничества в сфере  миграции, причем акцентировалось внимание как на защите прав украинских трудовых мигрантов за границей, так и иностранных мигрантов в Украине. Стороны согласились, что для усиления эффективности в этой сфере необходима политическая воля  для создания Государственной миграционной службы с самостоятельным независимым статусом и гражданской по своей сути.
В конце встречи руководитель Департамента борьбы с преступлениями, связанными с торговлей людьми, МВД Украины Юрий Кучер выразил уверенность в активизации взаимодействия Департамента и  Секретариата Уполномоченного по правам человека. "Наше сотрудничество в борьбе с торговлей людьми должно способствовать прежде всего предупреждению данного  преступления и надежной защите прав потерпевших", &ndash; подчеркнула при этом Омбудсман Нина Карпачева.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Wednesday, 20 Jul 2011 00:00:00 EEST</pubDate>
</item>
<item>
<title>В Черновцах осудили группу сутенеров</title>
<link>http://www.stoptrafficking.org/view.news/mode.view/id.21/</link>
<description><![CDATA[У Чернівцях засудили групу сутенерів. Протягом трьох років вони змушували неповнолітніх буковинок займатися проституцією. Дівчат, наймолодшій з яких було 13-ть, обирали з неблагополучних родин - їх запрошували доглядати за дітьми в Києві. Натомість примушували працювати повіями. До секс-бізнесу залучили сімох дівчат із Чернівців. Підсудні своєї вини не визнали. Вирок був таким: 10 років за гратами проведе організатор групи, меншими термінами відбулися його дружина, водій та охоронець. Крім того, вони повинні сплатити постраждалим по 25 тисяч гривень моральної компенсації.
Ельвіра Мручковська, представник постраждалих у суді:
- Ні півграма людяності у цих людей, які отримали сьогодні вирок, немає. Тому що в той момент, коли експлуатували Христину, в неї помер батько, і вона дуже просилася, щоб її хоча пустили, щоб вона могла з ним востаннє попрощатися. Їй сказали, що це не є причиною, вона повинна виходити на роботу.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Monday, 04 Jul 2011 00:00:00 EEST</pubDate>
</item>
<item>
<title>Обережно: людолови!</title>
<link>http://www.silskivisti.kiev.ua/18663/print.php?n=9726</link>
<description><![CDATA[У Крим на сезонні підробітки люди потяглися ще з весни. На заклики їхати на півострів доглядати й сторожити фруктові й овочеві плантації, допомагати у кафе чи барі, прибирати вулиці, пляжі, котеджі, готелі й оздоровниці завжди відгукується чимало заробітчан. Їх приваблюють можливістю не лише добре заробити в курортний сезон, а ще й досхочу поласувати кримськими дарами ланів та купатися в морі. Проте нерідко щедрі обіцянки роботодавців виявляються насправді &laquo;цяцянками&raquo; для простачків, а &laquo;вояжі&raquo; на сонячний півострів не завжди бувають безпечними. Ось лише кілька фактів.
ДО ПРАВООХОРОНЦІВ звернувся юнак, якому вдалося втекти із майже справжнього рабства, куди його запроторила одна приватна фірма з міста Джанкой.
У рідному Запоріжжі хлопець натрапив на оголошення: &laquo;Требуются охранники в Крым для охраны сельскохозяйственных объектов &mdash; сады, виноградники, склады и другое. Проживание на охраняемом объекте, питание, форма. Без судимостей, до 35 лет. Оклад 2000-2100 грн.&raquo;. І відгукнувся на пропозицію.
Утікач розповів, що його зустріли в умовленому місці та відразу відібрали всі гроші. Видали камуфляжну форму, попередивши, що її вартість &mdash;1,5 тис. грн. &mdash; юнак має відпрацювати. Добре, що хлопець не віддав роботодавцям паспорт: завдяки цьому згодом зміг втекти. Його відвезли за кілька кілометрів у степ, де він мав жити у тісній дерев&rsquo;яній будці й охороняти яблуневий сад. Територію, обнесену загорожею з колючого дроту заввишки півтора метра, щогодини об&rsquo;їжджала машина, перевіряючи, як працюють охоронці, завербовані, до речі, з усієї України. Працювати змушували по 18 годин. Задрімав &mdash; штраф 200 грн. Із зарплатні вираховували не лише за їжу, яка була однаковою і для людей, і для сторожових собак, а й вартість спеціально зламаних наглядачами фірми саджанців. Іншому хлопцю &mdash; з Мелітопольщини &mdash; за два місяці заплатили всього 550 гривень. Як він не просив, паспорт йому не віддавали, отож додому поїхати не міг.
Днями під слідством опинився й підприємець, у підпільному цеху з виробництва макаронних виробів котрого працювали не тільки дорослі, а й діти, котрі дістали серйозні травми на роботах з підвищеним рівнем небезпеки. Заробітної плати люди так і не отримали!
Є в списку резонансних судових справ автономії навіть людолови &mdash; міліціонери. Працівник кримського УБОЗу й чотири його спільники зібрали банду, яка протягом трьох (!) років скоїла цілий ряд злочинів, пов&rsquo;язаних із вимаганням і незаконною експлуатацією людей. За це, згідно з відразу кількома статтями Кримінального кодексу України, їм &laquo;світить&raquo; позбавлення волі на багато років.
Отож будьте пильними, якщо надумаєте підзаробити на сонячному півострові. Щоб не потрапити у рабство до &laquo;тіньовиків&raquo;, при наймі на роботу не віддавайте своїх паспортів та інших документів, попри всі наполягання й умовляння. Вимагайте укладання договорів, навіть якщо ви домовляєтесь на зовсім короткий термін роботи, і бажано з авансом &laquo;на облаштування&raquo;. Чітко обговоріть умови праці, розмір і терміни отримання зарплати. Дізнайтесь, чи вирахують з неї гроші за проживання та харчування, якщо їх надає хазяїн, чи є система штрафів. На категоричне небажання співпрацювати легально краще відповісти чемною, але рішучою відмовою. Під час курортного сезону в Криму роботи вистачає на всі смаки, уподобання й уміння. Отож у вас є всі шанси знайти чесного і порядного роботодавця.
Віктор ХОМЕНКО.
 
АР Крим.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Friday, 01 Jul 2011 00:00:00 EEST</pubDate>
</item>
<item>
<title>Голова Верховної Ради України Володимир Литвин підтримує пропозицію підписати Меморандум про співпрацю між Україною та Міжнародною організацією з міграції</title>
<link>http://portal.rada.gov.ua/rada/control/uk/publish/article/news_left?art_id=278649&amp;cat_id=37486</link>
<description><![CDATA[Голова Верховної Ради України Володимир Литвин підтримує пропозицію підписати Меморандум про співпрацю між Україною та Міжнародною організацією з міграції
Голова Верховної Ради України Володимир Литвин у четвер зустрівся із Головою Представництва Міжнародної організації з міграції (МОМ) в Україні паном Манфредом Профазі.
М.Профазі поінформував Голову Верховної Ради України про діяльність Міжнародної організації з міграції та про роботу Представництва МОМ в Україні, зокрема, про проведення круглого столу та дискусії з депутатами парламенту, надання рекомендацій та експертних оцінок законодавчих актів у сфері міграційної політики. Голова Представництва повідомив про проведення запланованої Конференції з нагоди 60-ї річниці з дня заснування МОМ та 15-річчя роботи Організації в Україні на тему: &laquo;Майбутнє міграції в Україні&raquo;, яка відбудеться у вересні 2011 року.
В.Литвин високо оцінив стан та перспективи розвитку співпраці нашої країни з цією впливовою міжнародною установою, діяльність Представництва МОМ в Україні. Співробітництво з МОМ він визнав особливо важливим для нашої держави з огляду на те, що Україна є транзитною державою. &laquo;Ми як ніхто розуміємо проблеми міграції, бо у нас є як люди, які виїжджають за кордон, так і люди, які тут залишаються&raquo;, - підкреслив він.
Питання законодавчого врегулювання питань міграції, за словами Голови Верховної Ради України, постійно перебувають у зоні постійної уваги парламенту України. Зокрема, одним із пріоритетних напрямів роботи державних органів влади України з МОМ керівник парламенту назвав співпрацю у сфері протидії &laquo;неприпустимому ганебному явищу&raquo; - торгівлі людьми.
В.Литвин висловив вдячність Організації за допомогу у питанні евакуації людей із небезпечних районів Лівії у поточному році.
Серед проблем, пов&acute;язаних з міграційними процесами, які потребують розв&acute;язання, він також назвав цивілізоване облаштування кордонів, спрощення візового режиму для громадян нашої держави. У цьому контексті він наголосив на необхідності дотримання прав людини на вільне пересування та висловив зацікавленість у сприянні з боку МОМ щодо розв&acute;язання цих проблем.
З метою посилення ефективності діяльності у сфері боротьби з торгівлею людьми, боротьби з нерегулярною міграцією, приведення діяльності Державної прикордонної служби в Україні та інших державних структур у відповідність до найкращих європейських практик щодо безвізового режиму між Україною та Європейським Союзом, сприяння легальній і безпечній еміграції трудових мігрантів М.Профазі запропонував розробити і підписати Меморандум про співпрацю України і Міжнародної організації з міграції.
Голова Верховної Ради України підтримав ідею про формалізацію взаємовідносин між МОМ та Україною, особливо у частині законодавчої роботи. На його переконання, для нас було б корисним залучення як інтелектуального, так і фінансового та організаційного потенціалу Організації, які &laquo;набудуть активного звучання&raquo;.
Керівник парламенту також висловився за необхідність проведення інтенсивної роз&acute;яснювальної роботи із людьми у плані &laquo;виховання людської гідності та створення умов, за яких людина б почувала себе людиною&raquo;.
В.Литвин висловив упевненість у тому, що спільними зусиллями питання забезпечення урегульованості міграційних потоків в Україні, у тому числі на законодавчому рівні, будуть вирішені у відповідності до міжнародних демократичних стандартів. &laquo;Комплексний підхід у наших взаєминах дасть відповідний позитивний результат, і ця зустріч  - це основа, відправна точка для інтенсивної продуктивної роботи&raquo;, - наголосив він.
Довідково: Заснована у 1951 році, Міжнародна організація з міграції (МОМ) є провідною міжурядовою організацією у міграційній галузі та тісно співпрацює із урядовими, міжурядовими та громадськими установами та організаціями.
МОМ сприяє гуманній та упорядкованій міграції на благо всіх через надання підтримки та послуг урядам та мігрантам. Сьогодні до її складу входить 132 країни-членів та 17 країн зі статусом спостерігачів. У МОМ працює приблизно 7.000 чоловік у більше ніж 450 територіальних офісах по всьому світу.
МОМ підтримує забезпечення врегульованого та гуманного міграційного менеджменту, міжнародне партнерство у вирішенні міграційних питань,  пошук практичних рішень міграційних проблем, а також надає гуманітарну підтримку мігрантам, які її потребують, включаючи біженців та осіб, які були змушені залишити свої будинки або місця звичайного проживання.
Конституція МОМ визнає зв&acute;язок між міграційним та економічним, соціальним та культурним розвитком, а також право на свободу переміщення.
МОМ працює у чотирьох широких галузях міграційного менеджменту, серед яких:

Міграція та розвиток
Сприяння врегульованій міграції
Упорядкування міграції
Примусова міграція

Представництво МОМ в Україні почало працювати в Києві у 1996 р., коли Україна отримала статус країни-спостерігача МОМ. У 2001 р. Україна звернулась із запитом про надання їй статусу країни-члена МОМ, і у 2002 р. Парламент України ратифікував угоду про членство України в організації.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Thursday, 23 Jun 2011 00:00:00 EEST</pubDate>
</item>
<item>
<title>Рабы XXI века. Гастарбайтеры ночуют в бомбоубежищах и на кладбищах</title>
<link>http://www.aif.ru/number/number/number_id/496</link>
<description><![CDATA[Каждый день, идя к метро, прохожу мимо бетонного забора Госуниверситета управления. За ним &mdash; заброшенный яблоневый сад. Одна из нижних секций забора выломана и заложена листом жести. Не раз наблюдал, как вдруг он отодвигается &mdash; и через этот кошачий лаз протискиваются гибкие тела худощавых южан.
Знакомлюсь с одним из них, назвавшимся Икрамом, и выясняю: он работает грузчиком на Выхинском рынке. Чтобы обогнать своих конкурентов, Икрам должен в полшестого утра быть у ворот рынка. Поэтому ни метро, ни электричка ему не помощники &mdash; пришлось устраивать ночлег неподалёку. От милиции он откупается &laquo;полтинниками&raquo;. Куда большая беда &mdash; бездомные собаки. Они коррупцию не признают &mdash; сколько их ни умасливай, так и норовят порвать джинсы.
Городки нелегалов
В этом году мы отмечаем 150-летие отмены крепостного права. Царским указом отказавшись от рабства, мы между тем до сих пор не можем изжить рабское сознание. Бессчётные Грабиловки и Колупаевки &mdash; рабочие слободки, заселённые безземельными крестьянами, вынужденными искать пропитание в городах, &mdash; продолжились Хитровками и Сухаревками, а в наше время &mdash; Черкизонами и Люблизонами, где в поисках куска хлеба люди продают свой труд за бесценок.
В последнее время сотрудники Федеральной миграционной службы регулярно обнаруживают незаконные городки, в которых ютятся гастарбайтеры. Недавно отыскали прикрытый дёрном лаз в лесополосе на улице Верейской: в землянке было нелегально подключено электричество, оборудованы умывальники, туалеты и даже баня с горячей водой, а в скотном отсеке держали коз и баранов. В других районах Москвы сезонные рабочие проживали в строительных бытовках, бомбоубежищах, в брошенных детсадах и отселённых зданиях, даже в землянках на старых кладбищах! Нашли также &laquo;подземный город&raquo; на территории одного из режимных предприятий в непосредственной близости от Можайского шоссе.
&mdash; Действительно, в последнее время начали всплывать целые города мигрантов, &mdash; говорит Сергей Собянин, мэр Москвы. &mdash; И количество таких случаев будет не уменьшаться, а увеличиваться. Но это связано не с тем, что нелегалов стало больше, а с тем, что их стали больше выявлять.
Мигрантам нужно выйти из тени
&mdash; Не может неквалифицированный рабочий снимать квартиру, &mdash; говорит Вячеслав Кондратьев, начальник отделения проведения проверочных мероприятий УФМС Западного округа Москвы. &mdash; Она минимум стоит 20 тыс. рублей, а ему больше 15 тыс. никто не заплатит. Вот и возникают в квартирах ночлежки с нарами &mdash; снимает один, а поселяются десять. Законом это не запрещено, но соседи жалуются: в &laquo;общежитиях&raquo; шум, грязь, зачастую выпивка. Нам еженедельно приходит по 20&ndash;30 заявлений о таких ночлежках. В них живут даже необязательно нелегалы. Порой разрешение на работу у людей есть, но жильё работодатель не предоставляет.
&mdash; Сегодня работающие в России таджики ежегодно переправляют на родину $2,5 млрд. Но почему никто не слышал о прибалтийских мигрантах? &mdash; задаёт риторический вопрос Каромат Шарипов, председатель Общероссийского движения &laquo;Таджикские трудовые мигранты&raquo;. &mdash; Потому что в странах Балтии есть программы социальной помощи людям. А властям Таджикистана, Узбекистана и Киргизии плевать на собственных граждан: чем больше уедет на заработки, тем легче. Но, если легализовать этих людей и обустроить их быт, легче будет всем.
Тем не менее кое-что всё-таки делается. В Екатеринбурге построили дешёвые общежития для приезжих рабочих. Возле Петропавловска-Камчатского на территории старого завода оборудовали посёлок для азиатских &laquo;гостей&raquo;. В Петербурге появилась пластиковая карточ-ка узбекского гастарбайтера, в которую внесены личные данные с фотографией и указанием места работы. И хотя юридической силы она не имеет, но позволяет любому из полумиллиона узбеков, работающих в городе на Неве, рассчитывать на помощь в трудной ситуации. А что же делается в Москве?
&mdash; Эту проблему нигде в мире до конца не решили, &mdash; уверен столичный градоначальник. &mdash; И обычным квотированием с ней не справиться. Мы снизили квоту на привлечённую рабочую силу с 500 тыс. до 200 тыс. человек. Но что произошло? Люди приехали, живут, работают, а на самом деле нигде не зарегистрированы как трудовые мигранты. Я поставил задачу и миграционной службе, и полиции навести порядок. Вполне возможно, что нам и квоту для этого придётся увеличить. Создавать же мигрантам какие-то специальные места проживания &mdash; бессмысленно. Это ведёт к появлению &laquo;гетто&raquo;, как в Париже.
&mdash; Когда в 2002 г. принимался федеральный закон о гастарбайтерах, в него сразу был заложен коррупционный потенциал, &mdash; считает Светлана Ганнушкина, председатель общественного Комитета гражданского содействия. &mdash; Почему? Выясняется потребность в иностранных рабочих, а квот принимается заведомо мало! И ими начинают торговать. Если приезжим начнут платить больше, чтобы хватало на цивилизованное жильё, будут не нужны &laquo;гости&raquo; &mdash; за приличную зарплату и москвичи согласятся работать. А что же тогда &laquo;прилипнет к рукам&raquo;? Рабство выгодно &mdash; потому оно и сохраняется.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Wednesday, 22 Jun 2011 00:00:00 EEST</pubDate>
</item>
<item>
<title>Украинцев больше всего среди задержанных нелегалов в Польше</title>
<link>http://www.stoptrafficking.org/view.news/mode.view/id.47/</link>
<description><![CDATA[Украинцы, по данным польских пограничников, лидировали среди иностранцев, которые задержаны в Польше за нелегальное пребывание в стране: они составляли более 55% из всех около 520 задержанных нелегалов-иностранцев.
В пятерку лидеров также вошли граждане России чеченской национальности (11% среди задержанных), белорусы (5%), турки (4%) и грузины (3%).Польская пограничная служба в первом квартале этого года передала украинским службам 158 задержанных на границе с Украиной нелегалов. За первые три месяца 2011 года было выдворено 154 нелегала.
В Беларусь польские службы выдворили почти вдвое больше - 130 человек, а в Россию в 1,5 раза меньше &ndash; 14.
Всего Польша в первом квартале выдворила из страны 640 нелегалов (+7%), 625 из которых переданы пограничным службам восточных соседей поляков - Украины, Беларуси и России. 15 человек выдворено в Литву, Словакию, Чехию и Германию.
Более 300 человек отказано во въезде в Польшу в пунктах пропуска на аэродромах (на уровне прошлого года).
В то же время, Польша в первом квартале приняла от других государств около 600 нелегалов (-36%), 460 из которых были иностранцами, а 140 поляками.
Больше всего переданных польским службам нелегалов-иностранцев задержано на аэродромах (свыше 300) и на границе Польши с Германией (80) и Чехией (50).
Польская пограничная служба преимущественно выдворяет из страны иностранцев, которые нелегально попали на территорию Польши, и когда выданная иностранцу виза утратила действие или он нарушил национальные правила трудоустройства. Кроме этого, пограничники имеют право не впустить в страну иностранца даже с визой, если имеют сомнения относительно настоящей цели его приезда в Польшу.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Friday, 10 Jun 2011 00:00:00 EEST</pubDate>
</item>
<item>
<title>Комітет з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією рекомендує парламенту відхилити проект закону про протидію торгівлі людьми</title>
<link>http://www.stoptrafficking.org/view.news/mode.view/id.91/</link>
<description><![CDATA[Законопроектом (реєстр. №8469). пропонується визначити організаційно-правові засади протидії торгівлі людьми, основні напрями державної політики у сфері протидії торгівлі людьми, повноваження органів виконавчої влади, порядок встановлення статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми та порядку надання допомоги таким особам. Відповідні зміни передбачається внести до Кримінально-процесуального кодексу, Кримінального кодексу, законів "Про імміграцію", "Про соціальні послуги" та "Про соціальну роботу з сім&acute;ями, дітьми та молоддю".
Під час обговорення члени Комітету висловили низку зауважень до положень законопроекту. Було акцентовано увагу й на висновку Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради.
Зокрема, зазначалося, що двома основними елементами протидії торгівлі людьми на практиці є заходи щодо попередження відповідних злочинів та виявлення вчинених злочинів, встановлення та притягнення до відповідальності осіб, які їх вчинили. Питання притягнення до відповідальності винних осіб регламентується нормами кримінального та кримінально-процесуального права, законодавства про оперативно-розшукову діяльність і не може бути предметом закону, який пропонується зазначеним проектом. Що ж стосується превентивних заходів, то слід брати до уваги, що відповідальність за торгівлю людьми передбачена статтею 149 Кримінального кодексу України, який одночасно передбачає відповідальність за вчинення більш як 200 інших злочинів. Якщо для регулювання заходів попередження кожного з них буде прийматися окремий закон, вважають народні депутати, то результатом такої законодавчої політики стане наявність великої кількості окремих законів, які суперечливо і безсистемно регулюватимуть ті чи інші заходи з профілактики злочинності. З огляду на це експерти вважають недоцільним прийняття окремого закону з питань протидії торгівлі людьми. Питання законодавчого регулювання діяльності щодо попередження цього злочину, на їх думку, доцільно вирішити разом з іншими питаннями профілактичної діяльності шляхом розробки і прийняття комплексного закону "Про профілактику злочинності".
На думку членів Комітету, поданий законопроект не має власного достатнього за обсягом предмету правового регулювання, а також містить значну кількість суперечливих та юридично необґрунтованих положень.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Friday, 03 Jun 2011 00:00:00 EEST</pubDate>
</item>
<item>
<title>З України намагалися вивезти двох непритомних немовлят у ящиках</title>
<link>http://health5.unian.net/ukr/detail/217807</link>
<description><![CDATA[Двох дівчаток у віці приблизно по 2 місяці намагалися незаконно вивезти з України. Немовлят виявила спільна оглядова група прикордонників та співробітників митниці у пункті пропуску &laquo;Лужанка&raquo; у Закарпатській області.
Як повідомили УНІАН у Відділі з питань взаємодії із ЗМІ та зв&rsquo;язків з громадськістю Державної прикордонної служби України, сьогодні о 7-й ранку під час перевірки кемпінг-фургона &laquo;Мерседес&raquo;, яким виїжджали з України 38-ми та 66-річний громадяни Франції &ndash; батько і син, &ndash; прикордонники зауважили, що водій сильно нервує. З цієї причини &laquo;будинок на колесах&raquo; направили на поглиблену перевірку. Немовлят знайшли у ящиках для речей під диваном. Дівчатка були без свідомості, можливо, під дією медичних препаратів, та не реагували на зовнішні подразники. Лікарі &laquo;швидкої допомоги&raquo;, яких викликали прикордонники, встановили, що діти живі.
Після виявлення дітей 66-річний водій надав два свідоцтва про народження, видані у Києві, в яких вказувалося, що батьками немовлят є громадяни Франції. Наразі обставини правопорушення з&rsquo;ясовуються. Поінформовані підрозділи СБУ та МВС.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Monday, 21 Mar 2011 00:00:00 EET</pubDate>
</item>
<item>
<title>Депутат сельсовета организовал группу по вывозу украинок в Польшу для сексуальной эксплуатации</title>
<link>http://korrespondent.net/ukraine/events/1191105-deputat-selsoveta-organizoval-gruppu-po-vyvozu-ukrainok-v-polshu-dlya-seksualnoj-ekspluatacii</link>
<description><![CDATA[В Волынской области задержана преступная группа, члены которой вывозили молодых женщин в Польшу для сексуальной эксплуатации.
Как сообщил отдел связей с общественностью УМВД в Волынской области, возглавлял преступную группу 42-летний депутат одного из сельских советов области.
При трудоустройстве злоумышленники брали с девушек от 100 до 300 долларов США. Известны имена 15 пострадавших.
Возбуждено уголовное дело по ст. 149 ч. 3 Уголовного кодекса Украины (торговля людьми или другое незаконное соглашение относительно передачи человека).
Напомним, в январе сообщалось, что Украина передала США 55-летнего Вениамина Гоникмана, обвиняемого в торговле людьми. Выходец из Украины доставлен в США, где предстанет перед судом.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Monday, 28 Feb 2011 00:00:00 EET</pubDate>
</item>
<item>
<title>Комітет з питань європейської інтеграції визнав низку законопроектів такими, що не суперечать законодавству Європейського Союзу</title>
<link>http://www.stoptrafficking.org/view.news/mode.view/id.93/</link>
<description><![CDATA[Зокрема, Комітет визнав таким, що не суперечить законодавству Європейського Союзу, проект закону про Державну міграційну службу України (реєстр.№4797), яким пропонується, зокрема, визначити структуру, принципи діяльності, завдання, функції, права та обов&acute;язки органів зазначеної служби, порядок проходження служби в її органах.
Члени Комітету зауважили, що за предметом правового регулювання проект належить до сфери юстиції, свободи та безпеки. Підкреслювалося, що у законодавстві ЄС існує низка нормативно-правових актів щодо питань міграції, однак питання щодо інституційного забезпечення власної міграційної політики належить виключно до компетенції країн-членів ЄС. Зокрема, питання щодо створення Державної міграційної служби України містяться у Плані дій Європейського Союзу у сфері юстиції та внутрішніх справ 2001 р., Порядку денному асоціації Україна-ЄС (офіційно схваленому сторонами у 2009 р.), Цільових планах Україна -НАТО на 2006 та 2007 роки.
Комітет також розглянув проект закону про внесення змін до деяких законів щодо Державної міграційної служби України (реєстр.№4798), яким пропонується внести зміни до законів "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" та "Про порядок виїзду з України і в&acute;їзду в Україну громадян України".
Під час засідання зазначалося, що законопроект, який за предметом правового регулювання також належить до сфери юстиції, свободи та безпеки, не суперечить законодавству Європейського Союзу.
&nbsp;]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Tuesday, 22 Feb 2011 00:00:00 EET</pubDate>
</item>
<item>
<title>Новозеландское радио предлагает украинскую жену в качестве приза</title>
<link>http://www.kyivpost.ua/lifestyle/article/novozelandskoe-radio-predlagaet-ukrainskuyu-zhenu-v-kachestve-priza.html</link>
<description><![CDATA[Жюри определит пять финалистов, которых проверят на подлинность и психологическую устойчивость, а также на &laquo;искреннюю заинтересованность в призе&raquo;.
Реклама украинских девушек, которых многие иронически называют одной из главных статей экспорта в стране, перешла на новый уровень.
Теперь украинскую жену можно получить в качестве приза от любимой радиостанции &mdash; если вы живете в Новой Зеландии. Местное радио &laquo;The Rock FM&raquo; недавно начало розыгрыш украинских жен. В конкурсе может принять участие любой новозеландец в возрасте от 18 лет. &laquo;The Rock дарит жену&raquo;,- гласит объявление о конкурсе. Конкурс продлится до 28 февраля. Анкета участника состоит из 31 пункта и включает вопросы о национальности, уголовной истории и профессии, а также пункты вроде &laquo;Какой был самый глупый поступок, который вы совершили ради женщины?&raquo;, &laquo;Как вы поступаете с туалетной бумагой, складываете или комкаете?&raquo; и &laquo; Опишите самую ненормальную из ваших бывших девушек&raquo;. Радио отсеет всех &laquo;безнадег и тех, на кого не стоит тратить время&raquo;. Затем жюри определит пять финалистов, которых проверят на подлинность и психологическую устойчивость, а также на &laquo;искреннюю заинтересованность в призе&raquo;. Затем из пяти кандидатов слушатели выберут счастливчика, который и отправится на поиски жены в Украину. Жену поможет подобрать брачное агентство Endless Love, которое организует две видеоконференции и неограниченное количество писем по электронной почте, с переводом, с потенциальной невестой. Победитель полетит в Донецк, а затем приедет в Запорожье. Счастливчик проведет 12 ночей в Запорожье и получит 2000 новозеландских долларов (1521 американских долларов), чтобы обустроить свою личную жизнь. Дополнительно в призовой пакет входит букет роз для понравившейся девушки, 3-х часовая речная прогулка, услуги переводчика и фотографа.
&laquo;Боже правый, найдутся же те, кто будет злиться из-за этого, как собаки&raquo;,- предвидело реакцию общественности радио &laquo;The Rock FM&raquo;
Тем не менее, чтобы привезти жену назад в Новую Зеландию, придется раскошелиться самому. &laquo;The Rock&raquo; не будет оплачивать перелет для украинки в Новую Зеландию и не покроет ее визовые расходы.
Вместо аншлага женихов конкурс поднял волну протестов среди новозеландских активистов. Такую реакцию радио частично предвидело, написав на сайте: &laquo;Боже правый, найдутся же те, кто будет злиться из-за этого, как собаки&raquo;.
Одной из тех, кто разозлился, стала депутат местного парламента Сью Брэдфорд. &laquo;Это странно и возмутительно, что коммерческая структура превращает в источник прибыли то, что должно быть самыми важными отношениями в жизни человека и предлагает их в качестве приза в радио-шоу&raquo;,- сказала Бердфорд. Ее коллега Кэрол Бимонд также добавила на блоге партии Labour, что такое шоу доказывает, что &laquo;в Новой Зеландии до сих пор относятся к женщинам как к товару&raquo;.
Директор программы радиостанции Бред Кинг назвал промо-акцию &laquo;шуточной&raquo;. &laquo;В конце концов, люди сами решают, жениться им или нет. Мы никого не силуем и не привозим женщин в Новую Зеландию&raquo;,- сообщил он.
Радиостанция &laquo;The Rock FM&raquo; вещает рок-музыку в Новой Зеландии. Целевой аудиторией являются мужчины от 18 до 35 лет, но женщины также входят в число поклонников. &laquo;The Rock FM&raquo;, известная также за контент пикантного содержания, была основана в 1991 году и является одной из самых популярных радиостанций.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Thursday, 10 Feb 2011 00:00:00 EET</pubDate>
</item>
<item>
<title>Семінар у Львові: суди і жертви насильства</title>
<link>http://www.radiosvoboda.org/content/article/2288397.html</link>
<description><![CDATA[Львів &ndash; Понад 100 тисяч українців потерпіли від трудового і сексуального рабства за останні 18 років. Третина з них &ndash; неповнолітні особи. Це офіційна статистика, а реальна цифра більш вражаюча, кажуть експерти.
Цими днями у Львові українські та польські судді, психологи обмінюються досвідом, як розглядати справи у суді за участю неповнолітніх і жертв торгівлі людьми, щоб мінімізувати стрес потерпілих.
Україну і Польщу фахівці називають транзитними країнами, через які незаконно перевозять чоловіків, жінок, дітей для продажу їх у сексуальне і трудове рабство. Сприяє цьому низький соціально-економічний рівень життя у пострадянських країнах. До того ж, Україна є постачальником жертв, а Польща &ndash; країною їх призначення.
За торгівлю людьми злочинці отримали по 10 років ув&rsquo;язнення
У Польщі триває судовий процес у справі торгівлі українцями і поляками, яких тримали у трудовому рабстві в Італії. Люди збирали помідори під контролем озброєної охорони. Їх змушували до праці, однак люди завжди були ще й винні гроші ...роботодавцям. Усе було продумано і організовано польським подружжям. До складу банди входили поляки, українці, італійці. Українці і поляки постачали людей, поляки їх перевозили, італійцям належали плантації, а охороняли жертв знову ж таки українці і поляки.
У 2007 році 57 учасників групи затримали. В Італії судовий процес уже завершили. Потерпілими визнані близько 900 людей, розповів Радіо Свобода польський прокурор Кшиштоф Каршніцкі. Частину злочинної групи у Польщі засуджено до 10 років позбавлення волі.
Українки найчастіше потрапляють у сексуальне рабство у східні країни, зокрема Туреччину, Кіпр, Грецію, Арабські Емірати. Торгівлю людьми, яка за прибутками є третьою у світі, контролюють потужні корпорації, каже психолог Геннадій Мустафаєв. До складу таких корпорацій входять і високі чиновники, і політики. Відтак суди, міліція, прокуратура в Україні покривають торгівлю людьми і насильство над дітьми. Фахівець зазначає, що у суддів також немає досвіду роботи з жертвами насильства, особливо дітьми. А ще необхідно навчати працювати із ними лікарів. Адже саме до медиків приходять постраждалі.
Діти найчастіше зазнають насильства
В Україні і Польщі останніми роками зростає кількість жертв серед дітей, які зазнають насильства. В Україні найчастіше діти віком 6-7 років страждають від сексуального насильства. Однак в українські суди доходить обмаль таких справ. Тим часом у польських судах щороку розглядається схожих справ близько 20 тисяч, наголосив Радіо Свобода голова районного суду Любліна Кшиштоф Войташек.
У сусідній країні створено понад 100 спеціально облаштованих приміщень, де перебувають неповнолітні жертви і свідки. З ними працюють судді та психологи.
&laquo;Таких дітей вже до суду не викликається. Розмови записано, у суді лише показуємо відео, щоб таких діток не піддавати стресам. Недавно я мав справу, коли батько, щоб покривдити дітей, на їхніх очах вбив папугу і канарку&raquo;, &ndash; каже польський суддя.
В Україні сьогодні є лише одне приміщення в суді Івано-Франківська, де жертв допитують дистанційно. Водночас українським суддям бракує навиків спілкування із постраждалими дітьми.
Наприкінці минулого року під соціальним наглядом перебували майже 2500 українських дітей, які зазнали насильства. Переважно це вихідці із неблагополучних родин і вихованці шкіл-інтернатів.
Семінар у Львові відбувається в рамках спільного проекту Ради Європи та Європейського Союзу для зміцнення і захисту прав жінок та дітей в Україні.
Галина Терещук]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Wednesday, 26 Jan 2011 00:00:00 EET</pubDate>
</item>
<item>
<title>У пошуках кращої долi</title>
<link>http://www.stoptrafficking.org/view.news/mode.view/id.75/</link>
<description><![CDATA[Не вiд добра люди кидають рiднi домiвки i їдуть туди, де краще. Як правило, злиднi, нестача роботи чи низька її оплата змушують дорослих разом iз дiтьми мандрувати свiтами, допоки не знайдуть теплого мiсця. Понад 214 мiльйонiв громадян щороку перетинають мiжнароднi кордони. В останнi десятилiття ця цифра суттєво зросла й до 2050 року кiлькiсть мiжнародних мiгрантiв на планетi становитиме 450 мiльйонiв. Про це йдеться у Звiтi МОМ.
У ньому також прогнозується, що найближчим часом спостерiгатиметься значне зростання трудової сили в країнах, якi розвиваються. Примiром, 2,5 млрд трудових мiгрантiв було у 2005-му, а у 2040 роцi цифра сягне до 3,6 млрд. Проте кiлькiсть трудових ресурсiв у розвинених країнах залишатиметься незмiнною &mdash; близько 600 млн. Населення розвинених країн продовжуватиме старiти, i це спричинить 15% зниження робочого вiку та призведе до глобальної невiдповiдностi попиту та пропозицiї трудової сили. За оцiнками МОП, у свiтi налiчується близько 94 млн економiчно активних мiгрантiв, якi разом зi своїми сiм&rsquo;ями складають майже 90% загальної кiлькостi мiжнародних мiгрантiв (з них лише 7-8% &mdash; бiженцi та шукачi притулку). Тому глобальна мiграцiя &mdash; це передовсiм питання ринку працi, анiж питання бiженцiв, шукачiв притулку чи громадської безпеки, наголошує органiзацiя.
&laquo;МОП розглядає мiграцiю в контекстi ринку працi та гiдної працi в межах загальної Програми гiдної працi для всiх. Неспроможнiсть держав в умовах глобалiзацiї створювати новi робочi мiсця для своїх громадян &mdash; головний фактор, що сприяє зростанню мiграцiйного тиску. Коли люди не можуть знайти роботу вдома, в межах своєї громади, вони змушенi шукати роботу деiнде&raquo;, &mdash; говорить Нацiональний координатор МОП в Українi Василь Костриця.
Щойно представлена &laquo;Глобальна доповiдь МОП про заробiтну плату 2010-2011&raquo; вказує на загальну тенденцiю до найбiльшої уразливостi працiвникiв мiгрантiв щодо низької оплати працi не лише через їх особистi риси, а й тому, що найвiрогiднiше саме вони страждають вiд дискримiнацiї в оплатi працi. Для мiгрантiв ризик низької оплати працi втричi вищий, анiж для мiсцевих працiвникiв. Тож обидвi органiзацiї закликають звернути увагу саме на це. &laquo;Уряди тих країн,
якi вироблять ефективну та якiсну мiграцiйну полiтику, матимуть переваги над iншими країнами, оскiльки мiграцiя, якщо вона добре керована, приносить користь усiм сторонам &mdash; країнам походження та призначення, суспiльствам, що приймають, мiгрантам та їхнiм родинам&raquo;, зазначає голова Представництва МОМ в Українi пан Манфред Профазi. Тим часом Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Нiна Карпачова наполягає на посиленнi захисту прав мiгрантiв, бiженцiв та шукачiв притулку. Вона вважає, що для забезпечення ефективної державної полiтики у сферi мiграцiї, особливо в частинi захисту
прав бiженцiв i шукачiв притулку в Українi, потрiбно якнайшвидше ухвалити Закон України про засади державної мiграцiйної полiтики, створити Державну мiграцiйну службу України як окремий цивiльний орган виконавчої влади зi спецiальним статусом, а також завершити створення Нацiонального превентивного механiзму запобiгання катуванням вiдповiдно до Факультативного протоколу до Конвенцiї ООН проти катувань та iнших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гiднiсть, видiв поводження та покарання.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Tuesday, 21 Dec 2010 00:00:00 EET</pubDate>
</item>
<item>
<title>Бывшая рабыня Цапков: «Нас заставляли бесплатно работать с утра до ночи. И постоянно били»</title>
<link>http://www.stoptrafficking.org/view.news/mode.view/id.38/</link>
<description><![CDATA[Новый скандал раскручивается вокруг кущевской банды. В отношении Надежды Цапок, матери лидера группировки, возбудили уголовное дело по статье &laquo;мошенничество&raquo;. За то, что, будучи владелицей сельхозфирмы &laquo;Артекс-Агро&raquo;, она незаконно получила из бюджета субсидию по нацпроекту, представив липовую справку. Теперь к этому делу может добавиться еще одно - за незаконное лишение свободы 15 граждан Украины. Фактически их держали на положении рабов на цапковской ферме. Той самой, которую кубанские чиновники именовали &laquo;одним из лучших фермерских хозяйств России&raquo;.
Об этом стало известно, когда в генеральное консульство Украины в Ростове-на-Дону обратились две женщины, сумевшие сбежать от Цапков. На ферму они попали, купившись на обещанную зарплату в 300 долларов.
Нам удалось найти одну из бывших невольниц, 32-летнюю Зиту Вайс.
- Ужас начался сразу, едва нас привезли на этот хутор Павловский, где находится ферма, - рассказывает она. - Сразу забрали паспорта - якобы для оформления регистрации. А уже на следующее утро отправили работать. Там мы не просто вкалывали без продыха несколько месяцев. Над нами издевались! Однажды мне приказали углубить яму и дали самую маленькую лопату - мол, не было большой. А Хряк (Николай Шевченко, доверенное лицо Цапков, контролировавший работу наемных трудяг. - Авт.) потом все-таки отыскал большую. И со всей силы бросил в яму лезвием вниз прямо в меня. В спину попал, потом рана болела очень сильно.
Доставалось всем. Били, как говорит Зита, просто так, если хоть что-то надсмотрщикам в их работе не нравилось. В ход пускали все, что попадется по горячую руку. Как-то Хряк взъелся за мелкую оплошность на двоюродную сестру Зиты и врезал ей по лицу так, что у несчастной сережки из ушей выскочили. Девушка после этого долго не могла ходить.
- Сестра на них два года пахала! - продолжает Зита. - А что ей было делать? Паспорта забрали, денег не платят. И ни одного дня отдыха. Так за день выматывались, что, когда приходили в барак, просто валились с ног. В семь утра подъем, быстро собирались, и нас везли работать - то на ферму, то семечки грузить в машины. Возвращались обратно уже в темноте. В двенадцать ночи бывало...
Жили впроголодь. Мыться водили в баню, но там зачастую не было даже горячей воды.
- На ночь нас запирали на замок, а потом даже соорудили вокруг барака высокий забор, - рассказывает бывшая невольница. - Мы со Светой Борка, тоже девушкой из Закарпатья, пробовали дать деру, да куда там! Догоняли, швыряли в машину и привозили обратно. И бригадирша Марина всегда меня сильно избивала, за волосы таскала.
Наконец Зита сумела ночью вылезти в окно, открыла запертую снаружи дверь и сбежала вместе со Светой.
- До Ростова шли пешком (больше семидесяти километров. - Авт.) несколько дней. Прятались по лесопосадкам, шарахались от любой машины: думали, за нами погоня. Попутки нас не брали - грязных, худых, без денег...
В Ростове пришли в консульство. У тамошних чиновников буквально волосы встали дыбом от этой истории. И. о. генконсула Украины направил письмо начальнику МВД Южного федерального округа, потребовал освободить остававшихся в &laquo;Артекс-Агро&raquo; людей.
&nbsp;

Бывшая пленница Зита сейчас зарабатывает в ростовском совхозе на дорогу домой.
&nbsp;
- Туда отправили милицию, нас взяли с собой, - вспоминает Зита. - Приехали, а наши семечки грузят в &laquo;КамАЗ&raquo;. Те самые, которые потом в желтых пакетиках везде продают, я в ларьке видела... Пока милиционеры разбирались, переписывали фамилии, приехала сама Цапчиха (Надежда Цапок. - Авт.) и начала кричать: чего вы, мол, сюда приперлись? Я знать не знаю этих людей, впервые вижу. И позвонила кому-то по мобильному: тут, кричит, из Ростова какие-то менты явились - в чем дело?!
Вскоре приехали еще сотрудники милиции - уже краснодарские. Защищать Надежду Алексеевну от &laquo;пришлых&raquo; прибыл лично Александр Ходыч, ныне арестованный начальник местного отдела по борьбе с экстремизмом. Но, узнав, с кем имеет дело, тут же забрал своих людей и умчался прочь.
Паспорта пятнадцати украинцам вернули здесь же. Однако ни одного дела так тогда и не возбудили - бывшие рабы отказались писать заявления.
- Некоторым из освобожденных Цапки даже заплатили. Правда, не знаю, сколько им сунули. Мне не дали ничего и отобранный мобильник не вернули. Я даже не могла позвонить матери - номер не помнила! Семья там на Украине с ума сходит! - расплакалась Зита. - Ростовская подруга Светы помогла мне устроиться в пригородный совхоз дояркой, вот сейчас зарабатываю на дорогу домой. Спасибо, &laquo;Комсомолка&raquo;, что вы меня нашли и помогли связаться с родными...
Вчера мы позвонили матери Зиты и сообщили, что ее дочь жива и скоро вернется домой.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Thursday, 09 Dec 2010 00:00:00 EET</pubDate>
</item>
<item>
<title>Мiльярди на работоргiвлi</title>
<link>http://www.stoptrafficking.org/view.news/mode.view/id.31/</link>
<description><![CDATA[
&nbsp;
Країни, якi пiдписали Декларацiю про права людини, зобов&rsquo;язалися поважати гiднiсть i рiвнiсть усiх жителiв планети. Та, на жаль, знаходяться люди, якi вважають, що права iснують лише персонально для них та їхнiх близьких. Усi ж iншi можуть запросто стати товаром i їх можна використовувати лише як засоби для власного збагачення.
Хоча рабство у цiлому свiтi i скасоване давним-давно, однак таке явище, як торгiвля людьми &mdash; форма сучасного рабства та транснацiональний злочин, &mdash; не зникло з нашого життя. Як зазначають фахiвцi, нинi Україна є країною походження, транзиту та призначення для торгiвлi чоловiками, жiнками й дiтьми. Новiтнi рабовласники роблять усе, аби люди, яких вони &laquo;придбали&raquo;, не мали змоги повiдомити про себе i звернутися по допомогу. Непоодинокi випадки, коли їм погрожують, що розправляться з їхнiми близькими. До всього, жертви торгiвлi людьми на територiї iншої країни безправнi i навiть якщо й втечуть вiд хазяїна i звернуться по допомогу, їх можуть визнати навiть порушниками закону &mdash; нелегальними iммiгрантами, з усiма наслiдками, що випливають iз такої ситуацiї.
На жаль, нинi з сучасного рабства вдається визволити не всiх, хто туди потрапляє. За даними ОБСЄ, щорiчно до рук торгiвцiв людьми потрапляє 800-900 тис. осiб. А доходи сучасних работоргiвцiв становлять десятки мiльярдiв євро.
Згiдно з дослiдженнями Мiжнародної органiзацiї з мiграцiї, понад 110 тис. українцiв постраждали вiд торгiвлi людьми за кордоном починаючи з 1991 року. За даними МОМ, Україна &mdash; одна з основних європейських країн iз вивозу жiнок та дiтей за кордон з метою примусової проституцiї та iнших форм експлуатацiї. За перiод з 2000 р. по вересень 2010 р. МОМ надала допомогу 7085 особам, що постраждали вiд торгiвлi людьми. Ця органiзацiя тiсно спiвпрацює з державними, неурядовими, мiжнародними та приватними партнерами. &laquo;Кожен особистий внесок у боротьбу з торгiвлею людьми може змiнити ситуацiю на краще&raquo;, &mdash; зазначив голова Представництва МОМ в Українi пан Манфред Профазi пiд час п&rsquo;ятої церемонiї вручення нагород за особливi заслуги у протидiї торгiвлi людьми.
Фахiвцi МОМ зауважують, що в Українi дiє низка органiзацiй, якi надають допомогу рiзного плану тим, хто постраждав вiд сучасної работоргiвлi. Люди отримали &mdash; залежно вiд того, чого вони потребували, &mdash; медичну, психологiчну та юридичну допомогу, проїзнi&nbsp; документи, тимчасове житло, реiнтеграцiйнi гранти, поновлення документiв, професiйну пiдготовку/перепiдготовку тощо.
Посол США в Українi пан Джон Теффт пiд час цього заходу наголосив, що залучення реабiлiтацiйних служб для постраждалих вiд торгiвлi людьми, фiнансування яких закладено в державний бюджет в рамках нової Державної програми протидiї торгiвлi людьми на 2011 рiк, є важливим кроком у правильному напрямку.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Wednesday, 08 Dec 2010 00:00:00 EET</pubDate>
</item>
<item>
<title>Елітний гей–клуб у Миколаєві обслуговували дитбудинківці</title>
<link>http://www.stoptrafficking.org/view.news/mode.view/id.71/</link>
<description><![CDATA[У Миколаєві викрили групу розбещувачів неповнолітніх, яку очолив шкільний учитель, а постійним та найбагатшим клієнтом був православний батюшка. Священнослужитель, якого &laquo;взяли&raquo; як запеклого любителя дитячої порнушки, вистрибнув у вікно з четвертого поверху. Грішного батюшку з переломом кінцівок та тазостегнового суглоба відвезла до реанімації &laquo;швидка&raquo;. Медики врятували йому життя, а це означає, що попереду в отця, якого чорт поплутав по повній програмі, &mdash; довга черга очних ставок зі своїми малолітніми жертвами, неминучий суд людський і цілком реальний земний термін у місцях позбавлення волі.
Інформацію про &laquo;кубло розпусти&raquo; миколаївські правоохоронці отримали від співробітників Федерального бюро розслідувань США: американські колеги ідентифікували, що порнографічне відео з гомосексуальними сценами за участю неповнолітніх, яке розповсюджують на території США, виготовлено в Миколаївській області. Почалася оперативна робота, і з&rsquo;ясувалося, що елітний &laquo;гей&ndash;клуб&raquo; працював на території Миколаївщини майже п&rsquo;ять років: збоченці на спеціальних зйомних квартирах займалися розбещенням малолітніх (в основному, це були хлопчики віком від 10 до 15 років), і паралельно знімали всі сцени на відео.
За даними співробітників відділу боротьби зі злочинами, пов&rsquo;язаними з торгівлею людьми УМВС України в Миколаївській області, ще однією &laquo;дуже шанованою людиною в місті&raquo; і за сумісництвом членом злочинного угруповання був директор одного з благодійних фондів міста. Чоловік під прикриттям високої посади вербував хлопчиків для участі в порнографічних фотосесіях. Діти за свою &laquo;працю&raquo; отримували цукерки та заохочення з боку дядька&ndash;директора. Як розповіли &laquo;УМ&raquo; у прес&ndash;центрі Миколаївської міліції, чоловік створив в одній із соціальних мереж свій обліковий запис, де розмістив більше 10 відеороликів iз дитячою &laquo;полуничкою&raquo;, в якому &laquo;біжучим рядком&raquo; вказав номер свого мобільного телефону і запрошення до спонсорства у створенні дитячої порнографії. Щоб не &laquo;засвітитися&raquo;, директор робив переадресацію на інший номер мобільного телефону.
Упродовж кількох місяців організаторам &laquo;гуртка гей&ndash;педофілії&raquo; вдалося знайти достатню кількість клієнтів, готових платити як за фото&ndash; та відеоматеріали порнографічного характеру, так і за задоволення своїх сексуальних потреб у компанії неповнолітніх хлопчиків. Правоохоронці довели, що обслуговували багатих клієнтів 16 вихованців дитбудинку Миколаєва. Для того, щоб діти були більш поступливими, їх поїли спиртним і накачували легкими наркотиками (анаша, марихуана).
Під час обшуку в помешканні вчителя інформатики міліціонери вилучили вiсiм DVD і дев&rsquo;ять відеокасет із дитячою порнографією, відео&ndash; і комп&rsquo;ютерну техніку, за допомогою якої фігуранти виготовляли дитячу порнографію (ноутбук та системний блок з аудіовізуальними файлами), а також 49 анкет вищевказаного благодійного фонду з фотографіями хлопчиків.
Усіх осiб, підозрюваних у скоєнні злочину, затримано, їх утримують у СІЗО Миколаєва. Як повідомив &laquo;УМ&raquo; начальник УМВС України в Миколаївській області полковник міліції Михайло Слепанев, правоохоронці вже порушили кримінальну справу за фактом виготовлення та зберігання з метою розповсюдження відеопродукції, що містить дитячу порнографію, за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 301 КК України.]]></description>
<dc:creator>iom.com.ua</dc:creator><pubDate>Friday, 19 Nov 2010 00:00:00 EET</pubDate>
</item>
</channel>
</rss>

